Лекції, показ мультфільму, 50 учасників: як поswapились на вечірці 7 серпня

Проходимо Музей Ханенків, ідемо далі по вулиці Терещенківській, доходимо до будинку з табличкою, на якій вказаний 17 номер. Майже на місці. Далі треба зайти в арку. Там по всьому подвір’ї столичного закладу Squat 17B столики, стільчики, а зліва, під міцним великим деревом, swap-party. Це – вечірка з обміну одягом, взуттям та книгами. Речі учасників замість лежати в шафах чи на поличках отримують нове життя.

“Правила в нас прості. Я рахую кількість ваших речей і видаю стільки ж жетончиків. Коли ви знайдете те, що подобається вам, повертаєте назад жетончик. Виходить такий обмін, а жетончики – тимчасова валюта”, – пояснює правила учасникам Ірина Левицька. Вона за столом зустрічає відвідувачів та вводить їх у курс справи. 

Далі речі учасників вечірки волонтери розвішують по кронштейнах чи розкладають на імпровізовані полички. Цього разу одягу та взуття більше ніж на попередніх подіях. Але організатори все одно намагаються дотриматися власного принципу: речі не повинні лежати на купі, ніби це секонд-хенд на ринку, їх має бути приємно розглядати та зручно приміряти. 

Для останнього в кутку дворика організатори вечірки та співзасновниця Squat 17B Дар’я Криж спорудили pop-up примірочну. Асфальт покрили штучним газоном, поставили дзеркало в повний зріст, а двері зробили зі шторок для ванної. Періодично біля примірочної під акацією утворювалася черга з учасниць.

Окрім самого обміну речами, з іншого боку дворика була фотозона. Її дизайнерка Аліна Велентій зробила з відходів багаторазових масок. Зшила текстильні крапельки в гірлянди – й розмістила біля стіни. 

“Мені до рук від знайомих випадково потрапив цілий пакет цих відходів. Вони знали, що я люблю робити колажі та всілякі творчі речі, тому передали ці кольорові залишки масок. По-перше, мене дуже здивувала сама тканина – вона міцна, груба, товста – не уявляю, як у ній дихати. По-друге, я зрозуміла, що просто викинути їх не можу. Тож swap-party з ідеєю другого життя речам ідеально підійшла для творчої трансформації текстильних залишків у частину фотозони”, – розповіла Аліна Велентій.

На додаток дизайнерка ще й створила рамку для селфі. Дерев’яну основу обклеїла біжутерією, якою вже не користується. 

За півтори години після початку, коли вже більшість відвідувачів віддала організаторам свої речі та приміряла вподобаний одяг чи взуття інших учасників, стартувала перша лекція. Її провела Анна Гончарова, блогерка-мінімалістка. У гардеробі Анни 33 речі на всі сезони. Каже: якщо правильно міксувати та розуміти свій стиль і потреби, цього може вистачити.

“Але головне не кількість речей, а їхня функціональність. Якщо у вас активне життя і зранку ви займаєтеся спортом, потім ідете на робочу зустріч, увечері коктейль чи вечірка і для цього всього потребуєте різного одягу, то це нормально. Важливо, щоб кожна річ працювала, а не просто чекала свого “зіркового” часу, який ніколи може не настати”, – зазначила блогерка.

Вона дала поради, як купувати “робочі” речі. Пояснює, що це працює навіть із дітьми. Потрібно загортати пальці, називаючи сферу чи подію, куди ви одягнете сукню, джинси чи футболку, які плануєте придбати. Якщо таких сфер менш як п’ять, тобто пальців на одній руці було “забагато”, тоді варто задуматися, чи потрібна ця річ. Якщо ж костюм можна одягати і в офіс, і на вечірку, і на родинні свята, і на пікнік, і на манікюр, і ще в кілька місць, тоді, звісно, що його варто купити. А от якщо футболку чи шорти не можна ні з чим зміксувати та можна одягати лише на пляж, тоді існує велика ймовірність, що ця річ так і лежатиме.

Після першої лекції учасники розійшлися: хто за квасом, хто за лимонадом, а хто за новими речами. Організатори ж пішли далі розкладати речі та шукати вільні вішачки, аби розвісити на них новий одяг.

“Наше завдання сьогодні – максимально дати друге життя речам. Ми отримали багато одягу взагалі з бирками: від суконь, штанів до новеньких рюкзаків та сумок. Тому хочемо, аби ці та інші речі отримали свій другий шанс. Адже на їхнє створення вже були витрачені ресурси: від сировинних до логістичних. Вони вже мають вуглецевий слід. І просто викидати їх означає, що це все було даремно. Нашою подією ми хочемо змінити цей порядок речей”, – наголосила Богдана Остапик, співорганізаторка вечірки.

Другу лекцію читала Ольга Чернявська, менеджерка освітніх проєктів громадської організації “Україна без сміття”. Каже, що лекцію про сортування текстилю підготувала ще 4 роки тому. Але тоді вона була неактуальна. Тому на swap-party про текстиль розповідає вперше. 

“Сортування текстильних відходів в Україні досі — одне з найскладніших питань. У нашій країні не існує заводів, які переробляють навіть готовий відсортований одяг, тож практика сортування речей практично відсутня. Зараз ми живемо в комфортних умовах. За це сплачуємо дуже дорогу ціну — розраховуємося нашим довкіллям. І коли я задумуюся про 5% населення, яке сортує пластик, скло та органіку, і сортування додатково ще текстилю (окремо бавовняних речей, джинсу, кросівок, поліестеру тощо), то на даному етапі це видається чимось космічним”, — сказала Ольга Чернявська

Однак сортування — це в будь-якому випадку шлях до свідомішого майбутнього. Щороку виробляється 13 млн кілометрів джинсової тканини. З них 400 млн метрів — це залишки від виробництва. Цими залишками можна кілька разів обернути земну кулю. 

“Тому те, що ми сьогодні маємо такі ініціативи як swap-party, де обмінюємося речами й зменшуємо кількість того, що потрапляє на звалища й тліє там десятки років, виділяючи метан, це — вже перемога”, — наголосила Ольга Чернявська.

Фотограф: Анжела Ільків

“Агата Батьківна, ось вам телефон, можете дивитися тут мультики, а мама буде вести лекцію. Домовилися?” – так увірвалася на третю лекцію раціональна стилістка Леся Бартецька. Вона працює на каналі “UA:ПЕРШИЙ” (розробляла стиль ведучим), займається розбором гардеробів та шопінг-супроводом.

“У мене є чек-лист із багатьох пунктів, як поміняти ситуацію “Немає чого одягнути – немає куди скласти” в шафі на протилежну. Ось деякі з них. По-перше, не плодити клонів. Часто бачу ситуації, коли жінки знаходять свій фасон – і починається 10 однакових речей тільки різного кольору. У мене була клієнтка, в якої в шафі лежало 17 пар практично однакових джинсів-скінні. По-друге, потрібно одразу продумувати, з якими речами з шафи ви носитимете нову річ. Якщо нова сукня потребує нової блузи, чоботів на підборах і срібних масивних аксесуарів, то, швидше за все, вона так і залишиться з биркою. Речі мають “працювати” одразу”, – пояснила Леся Бартецька.

Останньою зустріччю на вечірці була розмова та перегляд екомультфільму про Барбі. За сюжетом анімації під назвою “Запаковані в пластик”, лялька Гарбі, яка стала уособленням споживацького ставлення, потрапляє в сміттєвий ліс. Там на неї очікують небезпечні пригоди. А один із монстрів у кінці серії взагалі затягує її в підземелля. Володимир Юдашкін, автор проєкту, розповів, якими можуть бути наступні серії мультфільму.

“Серій про пригоди Барбі в сміттєвому світі було задумано мільйон. Після того, як героїню, за сюжетом, засмоктав монстр, ми хотіли показати те підземелля. Воно мало бути зі сміття й з усіма жахами. Але врятувати Барбі повинен був Кен, який би спустився за нею як супергерой”, — пояснив Володимир Юдашкін.

Розмова з Володимиром закінчилася близько 9 вечора. Тоді ж почало сутеніти на вулиці, учасники – збиратися додому, а організатори – пакувати всі речі.

“Усі речі, які в день вечірки не знайшли своїх власників, ми спочатку сортуємо. Тобто дивимося, де зовсім неліквід – і цю річ краще відвезти на високотемпературне спалювання, а де те, що цілком можна носити. Далі хороші речі віддаємо в СОС-Дитячі містечка. Вони опікуються дитбудинками сімейного типу та родинами в складних життєвих обставинах. Волонтери потім надсилають нам звіт: фото своїх вихованців з речами. Це – дуже щемка історія насправді, і ми раді, що в такий спосіб допомагаємо ще комусь”, – розповіла Катерина Кухарчук.

Сумки, стіл, декорації, елементи фотозони та інші речі організатори завантажили в дві машини. О 10 вечора у дворику Squat 17B лишилися тільки відвідувачі бару. А про вечірку нагадували лише селфі в телефонах учасників і організаторів.

C-Element Written by:

Be First to Comment

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *