ПРОЄКТ «90 ДНІВ БЕЗ ШОПІНГУ»: МІСЯЦЬ ТРЕТІЙ

Я – Ірина Левицька, журналістка й аналітикиня. А ще – шопоголік. У моїй шафі десятки речей, яких я ніколи не одягну. У грудні я погодилася прийняти виклик: взяти участь в спецпроєкті C-Element «90 днів без шопінгу». 

Так я почала свій перший звіт за 30 днів, потім за 60, а тепер – за 90 днів без шопінгу. Кажучи відверто, на початку шопінг-дієти мені здавалося, що після закінчення челенджу я відкрию пляшку шампанського та скуплю усе, в чому собі відмовляла. Але наразі в мене чітке відчуття, ніби я і не обмежувала себе ні в чому. Ні, я не забула свої правила та майже утрималась від покупок. Навіть поговорила з  психологами та маркетологом про любов до шопінгу та секрети акцій. Тож розповім про все по черзі.

Зривалась, але не здавалась! 

В останній, третій місяць детоксу я зірвалася і купила корсет. Про що зовсім не жалкую, він дуже стильний. До речі, несподівано, але мій експеримент навчив мене не лише не скуповувати все підряд, але й гідно приймати такі зриви. Після першого звіту мене питали: “Що? Ти ж обіцяла собі нічого не купувати, а купила світшот! Виходить, ти вже програла”. Натомість за моєю логікою: один світшот за місяць – це справжня перемога! За другий місяць я купила дві сукні, а в останній – корсет. І знаєте що? Я пишаюся тим, що лише 3 дні витратила на шопінг – інші ж 87 гідно витримала.

Оля Іванюк-Долженко, психологиня, гештальт-терапевтка, ведуча груп та спікерка, членкиня Української Спілки Психотерапевтів:

Часто зустрічаю у своїй практиці людей, які не дають собі право помилятися. Це дуже сковує в житті. Пам’ятайте, помилятися – це природно. Так, під час таких челенджів є ризики «зриву». Але ви виховуєте у собі нову звичку! Це як дитина, яка вчиться ходити. Вона впала раз, навіть якщо їй було боляче, вона спробує ще раз це зробити. Тож усі ми переживаємо певну фрустрацію. І це – необхідний етап, який вчить нас справлятися з негативними моментами. А вони все одно будуть в нашому житті. 

Тож сконцентруйтеся на тому з чим ви вийдете з цих 90 днів. В ідеалі з відчуттям гордості та розумінням себе. А не з комплексами та провиною “за зриви”.

Порада психолога : як «пережити» челендж?

Ольга Кухарук, кандидат психологічних наук, молодша наукова співробітниця Інституту соціальної та політичної психології, психотерапевт:

Важливо сприймати челенджі як гру та експеримент.  Це ніби дослідження себе: вийде чи ні?  Зацікавленість – взагалі дуже хороша мотивація. І не лише для челенджу, а для будь-якого починання. Прописуючи собі правила, необхідно розуміти, наскільки вони взагалі реалістичні. Якщо ж ми самі собі ставимо жорсткі умови, можуть виникнути проблеми. Оскільки нам властиво перебільшувати власні можливості та очікування. Тому залишайте право на помилку. Розважайтесь, вивчаючи себе.

 90 днів минули і тепер я ніколи…

Не купуватиму одразу 5 пляшок шампуню зі знижками. Так само з лосьйонами та кремом для рук. Як виявилося, без стратегічного запасу можна спокійно жити. Взагалі почала якось спокійніше ставитись до акцій. Ні, вони все ще змушують моє серце битися частіше, але вже не треба проводити довгі внутрішні монологи.

Токсичні чи взаємні стосунки? За що ми так полюбляємо акції та знижки?

Ольга Кухарук, кандидат психологічних наук, молодша наукова співробітниця Інституту соціальної та політичної психології, психотерапевт:

Це психологія маркетингу. Про неї багато написано. Можу додати, що людина, коли робить «вигідну» покупку, відчуває себе трішки переможцем. Оскільки їй  «пощастило» зекономити. Та взагалі раніше вона не могла дозволити це купити, а тепер може. А відчуття від спонтанної покупки – це взагалі цілий коктейль гормонів радості. Ніби виграш в лотерею.

Увага, тригери! Або чому я це купила?

Дарця Капля, спеціалістка з комунікацій, PR group head в SPN Agency, авторка підписки PR INSPIRATION та курсу INFLUENCERS:

Оскільки ми говоримо про швидкі, необдумані купівлі, то це – найбільш емоційні речі, які стосуються купівлі. Наприклад, скоріш за все ви не купите смартфон, побутову техніку чи великі меблі, побачивши їх в магазині чи на сайті. Тож, емоційно купуються не дуже коштовні товари.

Знижки та акції не пасують лише коштовним товарам, купівля яких є якраз актом показати, скільки у людини грошей.

Дарця Капля, спеціалістка з комунікацій

Щодо тригерів, на покупців сильно впливають обмеження у часі, кількості та просторі. “Тільки сьогодні, тільки в нашому магазині, залишилося останні дві штуки товару” – чи хтось може утриматися від покупки? Ні.

І, звичайно, цінові акції сильно привертають увагу. Останнього року, коли дохід більшості зменшився або став нерегулярним через наслідки пандемії,  питання економії стало нагальним. Тож всі ми купуємо непотрібні речі прямо зараз, тому що на них “акція”. Особливо сильно діють акції типу “купи дві – заплати за одну” – саме вони захаращують будинки, тому що по акції ми купуємо потрібні речі, але в таких великих кількостях, що не встигаємо використати до кінця.

Яке воно, життя після детоксу?

Мені наразі дійсно нічого непотрібно купувати. Дуже дивне відчуття, до речі. Шопінг раніше був розвагою, емоціями, задоволенням. 90 днів я вчилася шукати задоволення в іншому. Спілкування з друзями, цікаві проєкти, нові знайомства, плани. Почала більш глибоко вивчати теми екології та сталої моди.

А ще вирішила вивчити «ворога» у вигляді акцій та знижок більш детально. Мені стало цікаво, чому часом знижки затуманюють розум, а іноді, навпаки, дратують (іноді річ зі знижкою коштує більше ніж до неї, дивина, так?).

Часто зустрічаю у своїй практиці людей, які не дають собі право помилятися. Це дуже сковує в житті. Пам’ятайте, помилятися – це природно

Оля Іванюк-Долженко, психологиня, гештальт-терапевтка, ведуча груп та спікерка, членкиня Української Спілки Психотерапевтів

У певний момент, я зрозуміла що за акцією купи 3 + 1 у подарунок, автоматично шукаю пояснення чому саме такий варіант обрали маркетологи. Хоча, ще нещодавно, скоріше, шукала собі виправдання, щоб купити «солодку пропозицію». Тож життя після детоксу, як мінімум сповнене новими хобі та інтересами.

Секрети маркетингу. Чи всім пасують знижки та як не нашкодити бренду?

Дарця Капля, спеціалістка з комунікацій, PR group head в SPN Agency, авторка підписки PR INSPIRATION та курсу INFLUENCERS:

Знижки та акції не пасують лише коштовним товарам, купівля яких є якраз актом показати, скільки у людини грошей. Решта брендів і товарів повинні якщо не на постійній основі, то принаймні іноді робити знижки та акції, щоб заохочувати нову аудиторію. Це якраз і є такі “спонтанні” покупці.

Коли вони неправдиві – згадаємо всі викривальницькі пости на чорну п’ятницю,  коли покупці порівнюють ціни до “величезної знижки” та після. Буває, що ціна “після знижки” навіть вища, ніж звичайна.

Так само і про акції: вони мають бути чесними і справедливими. Якщо розіграш – то чесний, а не підставний. Якщо подарунок за покупку – то саме подарунок, а не можливість купити за 70% від ціни. 

Чи можна за 90 днів змінити звички?

Ольга Кухарук, кандидат психологічних наук, молодша наукова співробітниця Інституту соціальної та політичної психології, психотерапевт:

За 90 днів можна напрацювати дуже хорошу основу. Як у випадку з челенджем ви 90 днів аналізуєте свою поведінку, встановлюєте нові правила та реалізуєте їх у житті. За 90 днів ви почнете впевнено користуватися уже новою моделлю поведінки, правилами. Вони стануть вашою новою звичкою, деякі дійдуть до автоматизму. Але їх все одно треба тримати на контролі. Якщо ж слідкувати за собою 90 днів, а на 91 повернутися до старих звичок, то звичайно вони переможуть.

Оля Іванюк-Долженко, психологиня, гештальт-терапевтка, ведуча груп та спікерка, членкиня Української Спілки Психотерапевтів:

Багато залежить від  мотивації. Якщо мотивація – просто виграти, або довести щось комусь, тоді звичка не зафіксується. Після завершення 90 днів є велика ймовірність зриву. Важливо аналізувати себе: що ви відчуваєте під час покупок? Або від чого тікаєте? І якщо я за цей період, не важливо, 21 день, місяць, або 90 ви зрозуміли та відчули що з вами відбувається, знайшли свої справжні потреби, однозначно такий челендж піде вам на користь.

Нове життя, економія та висновки

Я дійсно багато зекономила. І не лише грошей. Час та простір у квартирі виявилися надзвичайно приємними бонусами. Коли я почала свою детокс-історію, отримала багато коментарів від шопоголіків. Водночас була здивована, наскільки різнобічною буває пристрасть до покупок. Хтось дійсно витрачає великі кошти та у постійних боргах. Хтось і на секонді вміє скупитися і якісно і стильно, але речі вже банально немає куди складати. Є й ті у кого горять усі дедлайни на роботі, але вони усе одно годинами вишукують онлайн знижки. Хобі одне – історії різні.

Моя історія – десь по середині. Так, я витрачала кошти, але як фанатка акцій, не такі вже й великі. У мене все ще залишалося кілька поличок для «запасу спідниць». Тож відмова від шопінгу була, скоріш, грою, ніж потребою. Але грою яка змінила моє ставлення до багатьох речей. 

І хоча я офіційно знімаю з себе усі «обмеження», та все ж планую й далі дотримуватися правила й запитувати себе перед покупкою: «А воно тобі справді потрібне?»

P.S: Як зрозуміти, що я шопоголік?

Ольга Кухарук, кандидат психологічних наук, молодша наукова співробітниця Інституту соціальної та політичної психології, психотерапевт:

Це залежить від впливу на якість життя. Тобто, якщо ви раз в місяць «зірвались» та витратили на шопінг навіть більше ніж планували – це ок. За умови, що ви можете контролювати цей процес. Наприклад, купили зайвого, але вам є де зберігати ці речі. Або ви можете без проблем подарувати чи продати їх. Навіть влаштувати собі шопінг канікули чи детокс. Тож шопоголізм, якщо він, не займає центральне місце у вашому житті та не впливає на борги чикредити, можна назвати хобі, або звичкою. Не найкращою, але й не найгіршою.

Якщо ж пристрасть до покупок починає негативно впливати на ваше життя, варто задуматись. Наприклад, замість роботи ви шукаєте нові вигідні пропозиції та товари в інтернеті. Або змушені постійно брати кредити, що б придбати 10-у спідницю. І такі ситуації трапляються з вами регулярно, тоді це реальна проблема. У цьому випадку варто звернутися до фахівця.

Оля Іванюк-Долженко, психологиня, гештальт-терапевтка, ведуча груп та спікерка, членкиня Української Спілки Психотерапевтів:

Важливо робити ці моменти свідомо. Тобто розуміти навіщо ви це купуєте? Чи будете цим користуватися? Контролювати цей момент, фіксувати відчуття. Якщо ж ви робите покупки імпульсивно та не можете загальмувати, або зупинитись – це вже проблема. Для мене це більше про нерозуміння потреб. Якщо людина себе не фіксує, це той момент коли варто звернутися до спеціаліста. 

Позбутися шопоголізму: покрокова інструкція від психологів

Ольга Кухарук, кандидат психологічних наук, молодша наукова співробітниця Інституту соціальної та політичної психології, психотерапевт:

1. Зробити аналіз своєї поведінки. Що я роблю? Які наслідки має моя поведінка? Скільки на місяць я витратила на речі, які мені не потрібні? Зазвичай, коли ми бачимо конкретну суму витрат, це мотивує замислитись – чи взагалі воно того варте?

2.      Провести аналіз «купівельної» поведінки. Що мене стимулювало придбати цей товар? Реклама? Чи мені було банально нудно? Яким був тригер? Чи довго думала перед покупкою? І в сам момент покупки? Чи було мені сумно

3.       Запропонувати собі новий алгоритм поведінки або думки. Його можна навіть записати. Так щоб він був перед очима в момент покупки. У такий спосіб ви зможете втручатися в автоматичний процес вже з новою думкою.

4.      І останній крок – втілювати ці поради у життя поступово. Як у спортивному залі. Ми ніколи не почнемо перше тренування з фізичних рекордів. Та не будемо вимагати від себе підіймати штангу у 100 кілограм. Ми зробимо стільки скільки зможемо. Похвалимо себе і продумаємо наступний крок. Звичка взялась не за один день і тепер необхідна певна кількість часу, щоб її перезаписати. Тож підтримуйте себе на цьому шляху та хваліть навіть за невеличкі результати.          

Оля Іванюк-Долженко, психологиня, гештальт-терапевтка, ведуча груп та спікерка, членкиня Української Спілки Психотерапевтів:

1.  Не поспішайте. Стрімкі зміни – це стрес для організму. Він починає усіма способами упиратися. Я за поступовість. Візьміть відповідальність за себе. Визнайте, що ви в зоні залежності.

2.  Зрозумійте себе та свої справжні мотиви. Це стосується не лише шопоголізму, так само з переїданням або іншими звичками. У моменти «зриву» запитуйте себе: що зараз зі мною? Чого я насправді хочу? З яких почуттів?

3.  Подумайте, як  ще ви можете отримати задоволення? Розширюйте зону варіантів та вибір.

4.  Хваліть себе за досягнення, навіть маленькі. Оскільки результатом таких змін має бути підвищення самооцінки, я – можу.

5.  Знайдіть підтримку. Дуже важливо говорити з кимось, з кимось розділити почуття. Це може бути група людей, подруга, або психотерапевт.

C-Element Written by:

Be First to Comment

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *