“Шопінг – громадянський акт” – цитати з лекції Ірени Вінцюк про свідому моду

4 червня раціональна стилістка Ірена Вінцюк провела першу післякарантинну офлайн-лекцію “Модне майбутнє в еру розумного споживання”. Редакція C-ELEMENT публікує цитати зустрічі.

Fast fashion – привіт з минулого

На одну футболку виробники витрачають 2 700 л води – стільки одна людина в середньому споживає за 900 днів (біля 3 років).

Тільки в Гонконгу щохвилини йдуть на сміття 1400 футболок. На яких витратили тонни води.

Щороку в світі виробляють 400 млрд кв. метрів тканини, з яких 60 млрд просто викидають чи спалюють. Чому вони йдуть на смітник? Тому що більшість з них стають а) нетрендовими, б) їх одягають один раз і забувають про них, в) вони лишаються на складах магазинів, навіть не потрапивши до рук споживачів. З 400 млрд. кв. метрів тканини виготовляють 100 млрд речей. Однак, понад 90 млн з них одразу стають непотребом.

Читайте також: 3 ЛИПНЯ – ДЕНЬ ВІДМОВИ ВІД ПОЛІЕТИЛЕНУ: ПІДБІРКА ЕКОСУМОК УКРАЇНСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА

Виробники стимулюють штучний попит, випускаючі “лімітовані” колекції: купуйте зараз, бо завтра вже не буде. Трендів стає все більше. При цьому, їхній цикл, від народження до повторення та перенасичення, щоразу скорочується. Інколи лишаються макротренди (брючний костюм з шортами-бермудами) – довготривалі. Однак, дуже багато мікротрендів – тимчасових – як-от білизна зовні.

Що можна робити вже зараз?

Пам’ятати, що четверті туфлі-човники просто іншого кольору чи третій гольф – тимчасове задоволення, як швидкі вуглеводи. Науковці навіть дали назву такому феномену – hedonic adaptation. Це тоді, коли люди дуже швидко звикають до речей і ті вже не приносять їм задоволення.

Тому, аби не поповнювати шафу непотрібом, варто орієнтуватися на нову модель. На першому щаблі якої – користуватися тим, що вже є. Для цього варто розібрати гардероб і скласти перелік образів, які можна носити з того, що вже є. Часто про деякі речі люди забувають, навіть не одягнувши їх. Друга сходинка – “ремонтувати” те, що є. Наприклад, обрізати джинси й перетворити їх на шорти, з блузи зробити сорочку чи футболку, розтягнуту футболку підв’язувати ременем або ж зав’язувати на вузол у районі талії.

hedonic adaptation – коли люди швидко звикають до речей і ті не приносять їм задоволення

Третя сходинка – позичити. Сьогодні не соромно сказати подрузі “Дай я вигуляю твої джинси, ти їх усе одно півроку не носиш”. Або ж взяти в оренду. Особливо, якщо це стосується одного виходу – для якоїсь події, специфічного івенту, поїздки тощо. Замість купувати нове – дешевше та раціональніше – взяти в оренду.

Четвертий щабель – обміняти. Сьогодні стали трендовими своп-вечірки, дрес-кросінги, платформи для обміну одягом. Тому непотрібна вам річ може знайти нового власника, а ви натомість отримаєте щось інше цікаве і якісне.

Читайте також: ГАРДЕРОБ ЯК БОРЩ ТА ШКАРПЕТКИ ЯК “СОЛДАТИКИ” – ЯК ПРОЙШЛА SWAP-PARTY 20/06

Фото: Крістіна Прудіус (@kristina.prudius)

П’ятий крок – купувати речі б/в. У Європі під час шопінгів речі спочатку шукають на барахолках та секонд-хендах, а вже потім ідуть за новими в магазин. Це, власне, і є останнім щаблем. Якщо всі попередні варіанти не спрацьовують, тоді можна купувати нову річ.

Що чекає на моду?

Сьогодні шопінг стає громадянсько-політичним актом. Будь-яка купівля – це озвучення своєї позиції: “У мене 5 схожих футболок і я хочу 6 – я шопоголік, і не соромлюся цього” або “Я купив лляний сарафан, виготовлений в Україні, бо це – етично та підтримує вітчизняних виробників”. Шопінг набуває нового символічного значення.

Спостерігається перехід від фізичного до діджитального. Особливо цьому посприяв карантин та соціальні обмеження. Колекції стають віртуальними та реалізовуються за передпродажем. Седрік Шарбі, СЕО Balenciaga, опублікував статистику щодо відвідуваності та переглядів показів модного дому.

Щосезону Balenciaga запрошує 600 гостей на показ у рамках Паризького тижня моди. Більше 8000 людей дивляться пряму трансляцію на YouTube, 60 000 – в Instagram, а потім ще 300 000 обговорюють шоу в Twitter. Це – показові цифри, які демонструють перевагу віртуального над реальним.

Читайте також: У МАГАЗИН, НЕ ВСТАЮЧИ З ДИВАНУ: ЯК РОЗВИВАЄТЬСЯ ВІРТУАЛЬНИЙ ШОПІНГ В УКРАЇНІ ТА СВІТІ

Набувають популярності дроп-колекції – капсульні або тимчасові, тобто не на 40-50 одиниць, а на 5-10. В Україні одними з перших почали робити дроп-колекції бренд “Katsurina”. Також торік почав працювати з передзамовленнями бренд взуття “Kachorovska”.

Набуває популярності стратегія “одяг як сервіс”. Тобто конкретна річ має виконувати свою функцію, а не приносити задоволення винятково фактом купівлі. Тоді позитивний ефект спостерігається протягом усього періоду її експлуатації.

Мода все більше стає нейтральною щодо гендеру. Сьогодні майбутнє ритейлу за – мілленіалами та поколінням Z. А вони стверджують (у співвідношенні 27% мілленіалів та 38% покоління Z), що стать сьогодні вже не визначає людину так, як це було раніше.

Екологічність, стійкість і прозорість виробництв стають не доброю волею брендів і не актом піару, а стандартом.

C-Element Written by:

Be First to Comment

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *