Як бути стійким брендом з “Франика” та доносити важливі культурні меседжі – досвід Framiore

У лютому 2020 року молодий бренд стійкого одягу з Івано-Франківська Framiore став одним з восьми українських інноваційних підприємств, що отримали фінансування від Українського фонду стартапів. Сертифікат на $50 000 для засновниці Framiore Наталії Найди вручали особисто президент Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Олексій Гончарук. У чому інноваційність бренду, що таке R&D- цех і для чого він та про що без слів «розповідають» речі Framiore говорили з Наталією Найдою.

ПЕРШЕ СЛОВО

Framiore – авторське слово, яке складається з трьох слів «друг» на різних мовах – англійська, латина і африканська (народу йоруби). Просто написати «friend» було б занадто просто, тому ми обрали такий симбіоз. Наш бренд націлений на стійкість – від матеріалів, процесу виготовлення до системи продажів. Тому ми хочемо, щоб наш одяг був саме як друг для людини. Назва це відображає.

Коли я почала думати над власним брендом 2017-го, то зрозуміла, що через одяг хочу розповідати про народи світу й робити містки між минулим і майбутнім. Тому до кожної колекції наша команда досліджує якийсь народ, їхні патерни, лінії, форми, візерунки, і трансформує це все в сучасний одяг.

Ми точно знали одразу, що це мають бути екологічні речі – нешкідливі для нашої планети та людини, яка їх носить. Зараз багато хто може сказати, що шиє з екологічної тканини, чи котону, чи чогось там іще. Але нам хотілося, щоб була крім усього іншого якась емоційна прив’язка людини до одягу. Зокрема, й фінансова.

Адже поки речі коштуватимуть дешевше за жувальну гумку, люди так до них і ставитимуться. Один раз одягнули, випрали, ой, щось не так – і викинули. Нам же хотілося, щоб це була якась сильніша історія, ціле дослідження.

Сама практикую такий підхід. У моїй шафі дуже мало речей. Я їх ретельно обираю, дивлюся, в яких ситуаціях зможу носити, скільки раз одягну. Готова заплатити більше, але за якісну річ, продуману, з хорошої тканини, яку після другого прання не доведеться викинути.

Тому один зі стовпів нашої філософії: ми не знімаємо попередню колекцію. Наприклад, пройшов сезон весна/літо – і прибираємо речі з полиць магазинів, бо вже є новий трендовий товар. Ні, в нас завжди будуть залишатися всі попередні колекції. Що мається на увазі? Наші клієнти зможуть носити штани з першої колекції, сорочку з другої колекції, піджак з третьої. Тобто міксувати речі можна буде в межах усіх колекцій. Ми не хочемо, щоб людина, купивши щось, потім викинула річ, бо бренд створив щось нове. Ні, ми прагнемо раціональності у всьому.

Під це підлаштували і дизайн: простий, базовий, на щодня на роботу. Ідея така, що ви можете зранку одягнути наш одяг в офіс, а в обід полетіти в ньому ж у Берлін на зустріч з інвесторами. І вам комфортно. Він для жінки віком 30+, яка одягається для себе. Вона вже знає, чого хоче, чого варта і їй не потрібно додатково щось комусь доводити. Тобто одяг її просто доповнює, стає другом, який увесь час супроводжує, але не заважає.

«SPELL MY NAME»

Перша колекція була про народ хмонг, що у В’єтнамі. Друга, під назвою «Spell my name», про уйгурів. Це – народ з Китаю, який зараз там притісняють, знищують культуру та репресують. Звісно, ми б не хотіли, щоб у колекціях читалися якісь політичні меседжі. Але прагнемо, щоб через одяг люди дізнавалися про ці речі.

Коли ми досліджуємо техніки шиття певних народів, то бачимо, наскільки там продумані шви, складки, скільки вкладено роботи, інтелекту у візерунки чи конкретні вироби. Наприклад, у В’єтнамі в одязі багато розрізних ліній. Але що мене вразило: вони ходять в одному одязі, наприклад, на город, а потім ідуть на весілля. Відтак, сформувалася ідея нашого одягу, що він має бути красивий і зручний.

Тому колекція Framiore за цими мотивами – для жінки в русі. Не просто: я одягнула красивий одяг, мене хтось у ньому сфотографував і все. Це – культурно-історичний код, який ми трансформуємо і підлаштовуємо під запити сьогодення. Не всі клієнти цим цікавляться, але для багато європейців сприймають це як щось нове й незвичне.

Нову колекцію про уйгурів ми презентуємо 21 квітня на Milan Design Week і ще запланована презентація на Данському тижні моди. Ідея про цей народ виникла у нашої дизайнерки Дарини, яка живе у Відні. Вона цікавиться різними культурами, багато читає, має широке коло інтересів і має трішки більший доступ у плані новин, ніж ми в Україні. Ситуація з уйгурами дуже вразила Дарину. Адже, коли один народ пригноблює права іншого, це викликає обурення. Навіть, коли ти перебуваєш за сотні кілометрів і просто читаєш про це в новинах.

До другої колекції ми вивчали уйгурські мотиви в пошитті. І не просто вивчали, а самостійно ткали за цими мотивами. У нашій команді є дівчина з ткацьким станком, яка створювала нам цю тканину. Тобто це будуть уже більш тепліші речі.

У колекції про уйгурів за кожною річчю стоятиме ціла історія. Наприклад, був період, коли китайські правоохоронці ходили по вулицях і коротко обрізали сукні уйгуркам. І в нашій колекції є елементи так званих «обрізаних суконь». Тобто наші речі через сторітелінг ще й «розказуватимуть» історії.

Якою буде наступна колекція, ми ще не думали. Цілком можливо, що про якийсь африканський народ, а, можливо, про гуцулів. Особливих критеріїв немає – це приходить природно.

ПОТЕНЦІАЛ ДОДАНОЇ ВАРТОСТІ

Завдяки першій колекції і участі у виставках у Бірмінгемі, Лондоні, Канаді, Таллінні, у нас сформувалася потужна мережа людей, з якими ми співпрацюємо, – від виробників матеріалів до тих, хто займається продажем. Для нас є принциповими ці всі етапи.

Ми спеціально не відшиваємо великої кількості речей і не хочемо заходити у великі мережі. Прагнемо працювати у зв’язці «людина-людині».

Наприклад, наша партнерка в Шотландії, яка має власний магазин і продавців, усе одно сама продає, спілкується з клієнтами, знає, що вони хочуть, слухає їхні відгуки. Для нас важливий цей момент доторку до покупців.

Працюючи з іноземними партнерами також відкриваємо стереотипи щодо України. Один з них – нас не сприймають як країну, що здатна створювати продукт доданої вартості. Не кажу, що всюди, але таке трапляється. Нас сприймають як країну робочих рук: давайте ми вам дамо лекала й тканини, а ви нам відшиєте. Через це нам хотілося з самого початку створити хороший бренд, але який буде про світ.

Інколи чую: «Чому ви розповідаєте про інші народи? Вам що, нема про кого розповідати? Чому ви не шиєте вишиванки?» На таке відповідаємо просто: наш бренд – про світ. Коли прийде час, ми скажемо про себе. Не можна постійно виїжджати на темі жалості. Я не хочу, щоб вона була в основі нашої співпраці. Ми – незалежні й здатні не просто просити, але й допомагати та піднімати незручні теми.

Ще є така річ, яку нам казали потенційні партнери: «Розумієте, Україна або немає ніякої репутації, або має погану репутацію».

І в момент, коли ти виходиш на ринок, розумієш, що за тобою вже є якийсь бекграунд, який навіть не залежить від тебе. І ти тільки можеш своєю роботою це змінювати. Тому наш бренд – це гра в довгу.

З іншого боку ми одразу орієнтувалися на експорт через те, що більшість магазинів одягу чи шоу-румів в Україні працюють винятково під реалізацію. А це не дає брендам розвиватися. Адже ми купуємо матеріали, тканину, вкладаємося у виробництво, сплачуємо за оренду, податки, виплачуємо зарплату – і, звісно, хочемо отримати з цього дохід. Але доводиться чекати, поки речі продадуть. До того ж, часто в нас нехтують поняттями бізнес-етики, продавці не зацікавлені в тому, аби це продалося чи збереглося.

За кордоном з нашими партнерами ми працюємо «pre-order»: вони роблять замовлення, сплачують 50%, ми робимо колекцію, відправили, вони оплачують решту. І це дає можливість постійно вкладатися в розвиток продукту, в розробку чогось нового і рухатися вперед. А те, що ми зараз маємо на вітчизняному ринку, воно хіба висмоктує сили.

Зараз вартість однієї речі коливається від 60 до 250 євро. Хоча нам представники одного магазину в Лондоні на зразок київського ЦУМу заявили, що ми занадто дешеві. У них там найдешевші речі коштують від 700 фунтів, а в нас найдорожчі мають втричі нижчу ціну. Однак, ми вирішили з ними не співпрацювати. Інакше б це означало, що ми повинні підняти цінники на всі товари. А для нас це було б токсично, тому вирішили пожертвувати цією співпрацею. Найближчим часом почнемо продажі через сайт. Тож наші товари стануть доступними як українцям, так і громадянам у всьому світі.

ПЛАНИ

Наша команда дуже багатогранна. Є студенти, є жінки з дітьми, працівники старшого віку. Усі офіційно оформлені, працюють у гарних умовах, достатньо гнучкий графік. У планах – запустити на повну потужність цех з тестування та розробки одягу.

Це просто необхідно, щоб бути конкурентоспроможними на світовому ринку. Адже, коли ми говоримо, що наш бренд стійкого одягу і речі носяться 3 роки, то трішки вангуємо. Тому хотіли б досліджувати в реальних умовах, скільки оптимально одяг витримує циклів прання, як він носиться, які фактори впливають на його тривале використання. Така собі краш-тест лабораторія.

Адже R&D- цех – це як бухгалтер – він тобі грошей не приносить, але ви без нього не можете. Завдяки цьому ми будемо на всі 100% чесними зі своїми клієнтами та станемо конкурентоспроможними на світовому ринку.

C-Element Written by:

Be First to Comment

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *